Багаття уночі   У річці місяць ледь блистить, Багаття  на березі тріскотить й палає, Луг принишклий кріпко спить, Пісню у верболозах соловей співає Ми з тобою на березі  сидимо одні, Над нами зорі рясно сяють Летять сліпі метелики  нічні І вмить на полум"ї  згоряють Вони летять на світло і

За селом річка в верболозах, Серед саду біліє хатина, У сніговіях мерзне в морозах. Перед вікном кровіє калина   Ту калину посадили батьки, Коли первістка народили, Та вже за селом на кладовищі вінки, Від холоду могили їхні вкрили   І вікна покинутим блиском тьмяніють,

Бродить вітер по долині, Осокою ніжно грає, Палко шепче він дівчині, Все, що про милого  знає То, він берегом полине, То на тиху воду сяде, -Не плач дівчино, милий не покине, Хоч і другу знайде Він повернеться до тебе, Затріпоче серце твоє, Тільки ждати вірно треба, І знов будете двоє Знявся вітер

У синяві зимової тишіСпить село в прогалині гір,З небесної звіздної кришіМісяць направив допитливий зір Ліс заснув ген, там під плаєм,І мавка сховалася в нім,Сніжинки летять водограємТа й міняться в тілі своїм Над плаєм зірниці не спиться,Вона на хмарах сріблистих сидитьДіадема над нею іскритьсяАж

Як тиха ніч сповзе в долинуІ місяць гляне у ручай,Тоді на крилах туги я полинуУ свій далекий, рідний край Вмить ока стану під віконцем,З якого долю виглядав.Вставав раненько разом з сонцемІ з ним по краю мандрував Я там зріс і мені співалиЛіси зелені і широкії поля.Там жили і там вмиралиМої діди -