УСМІШКА

Ти не плач, бо ж сліз я не витру,Я від тебе далеко полину,Промінчика блиском і подихом вітру,Буду у серці , поки не загину Я колись повернусь неодмінноІ відразу поспішу до тебе мила,
Та, чи усмішка твоя мене стріне,Чи німої байдужості брила? … … З далекого життєвого поляПовернувся я в рідні краї,Давно вже чорнявая доля
Лежить одинока в землі Туга зморене серце діймає, З календаря листочки зрива.Давно вже милої моєї немає,
Та усмішка її у моїм серці жива.