Рідна хата, отча хата
Ледь колишуться під вікнами вишні,
Місцина та солов”ями багата,
Нагадує мої літа колишні Тут зростав я, хлопчина,
Знав кожен шепіт трав,
Коли погожа днина,
Хутенько до річки утікав Люблю той край, де сяють зорі,
Де дівча тулилось до плеча,
Люблю його і в радості, і в горі,
І в час осінній журавлиного ключа Любив ту пору, коли зозулі:- ку-ку,ку-ку,
А світанок свіжий кучері чесав,
І босоніж росою по лугу
Мене “на рибу” проводжав І знову розквітли під вікнами вишні,
Зірки цвітом осипаються з віт,
Де ж ви мої весни колишні,
Де ви пелюстки моїх юних літ Хоч бачив я багато,
Чужі краї, світи,
Рідна хато, отча хато
Найближча серцю ти Полісся, мрій й душі колиска,
У твоєму лоні вишневий цвіт,
Схиляюсь краю, перед тобою
За те, що дорогу дав мені у світ